Поради учням

Робота з інформацією
Тим, хто вчиться досить часто доводиться працювати з великим обсягом інформації, яку необхідно запам'ятати. Чи існують якісь секрети ефективного запам'ятовування? Такі поради будуть корисні й педагогам, і учням. Ось кілька прийомів, за допомогою яких можна краще запам'ятати навчальний матеріал.

Як правильно писати реферати?

Як написати хороший реферат?

Як правильно оформити реферат?

























Робота з інформацією
МАГІЧНА СІМКА

Ви ніколи не замислювалися, чому в давнину число «сім» було популярним і овіяним таємничим ореолом? Чому, скажімо, перш ніж відрізати, треба сім разів відміряти і чому саме «семеро одного не чекають»? А ще було сім давньогрецьких мудреців, «сім чудес світу». Та й семиденний тиждень навряд чи випадковий...

Психологи розкрили секрет «магічної сімки». Виявляється, такий у середньому обсяг нашої пам'яті.

За умови одночасного сприймання вона здатна утримати і потім відтворити в середньому сім об'єктів. Причому сім літер запам'ятовується не легше, ніж сім слів і навіть сім фраз. Тому, якщо обсяг матеріалу, котрий треба запам'ятати, дуже великий, краще поділити його на змістові уривки, прагнучи, щоб їх було не більше семи.

Ще один висновок із цього правила: змістовні частини матеріалу треба збільшувати й узагальнювати, передаючи головну думку однією фразою.

Для запам'ятовування одного речення та однієї думки, в якій зберігається зміст двосторінкового тексту, потрібний порівняно однаковий обсяг пам'яті.

Ось що писав із цього приводу американський психолог Дж. Міллер, який відкрив це явище: «Це схоже на те, коли б вам довелося носити ваші гроші в гаманці, який може вмістити тільки сім монет. Гаманцеві байдуже, чи будуть ці монети пенсами чи срібними доларами».

ШУКАЙТЕ ЗВ'ЯЗКИ

Любителі детективів знають, що досвідчений сищик не поспішає надягати наручники на рядового члена банди. Значно важливіше виявити зв'язки злочинця, виявити ватажків. Іншими словами, серед другорядного треба виявити найголовніше. Через те не слід поспішати будь-що запам'ятати складний текст, не розібравшись у його внутрішніх зв'язках, не зрозумівши хід міркувань автора.

У матеріалі можуть бути такі зв'язки:

  • змістові: текст, у якому одна думка логічно визначає іншу, що йде за нею, запам'ятовується порівняно легко.
    Через те з самого початку постарайтеся зрозуміти зміст тексту, побачити логічні зв'язки між абзацами, параграфами, розділами.
  • структурні: психологічні експерименти показали, що під час запам'ятовування логічно не пов'язаних між собою слів (термінів, іноземних слів) важливе значення має їх розміщення на аркуші, об'єднання в групи (наприклад цифри у номері телефону) і навіть у якісь фігури.
  • Підкреслюйте, обводьте потрібне, робіть скорочення, групуйте слова, які починаються з однієї літери.

    ВИКОРИСТОВУЙТЕ АСОЦІАЦІЇ

    Прийоми довільного запам'ятовування можна поділити на дві групи:

    а) побудовані на виявленні внутрішніх зв'язків, які є в матеріалі, що запам'ятовується;

    б) побудовані на привнесенні ззовні в матеріал, що запам'ятовується, штучних зв'язків. Останні називають мнемонічними і застосовують тоді, коли важко виявити внутрішню структуру матеріалу.

    Розгляньмо два мнемонічні прийоми: локальної прив'язки і словесних посередників. Метод локальної прив'язки, або «метод місць», полягає в побудові для кількох об'єктів, що запам'ятовуються, другого ряду — опорного, який складається з добре знайомих об'єктів або таких, що легко запам'ятовуються.

    Послідовність об'єктів в опорному ряду організована так, що жорстко визначено порядок їх переліку. На практиці таким опорним рядом може бути послідовність кімнат у квартирі, будинків на вулиці тощо. Людина спочатку заучує опорний ряд, а потім використовує його елементи, щоб зіставити з ними елементи ряду, який треба запам'ятати.

    Такий спосіб полегшення запам'ятовування давній — йому понад дві тисячі років; є навіть легенда про те, як він виник. Одного разу поет Сімонід був у гостях. Раптом його викликали у невідкладній справі. Як тільки він вийшов за поріг будинку, стався потужний підземний поштовх, — будинок, де він щойно бенкетував, розвалився, і всі гості виявилися похованими під уламками. Родичі не могли розпізнати нікого із загиблих. Тоді Сімонід подумки уявив план приміщення, де проходив бенкет. Відразу в його пам'яті ожила картина, він згадав, де хто сидів, і вказав, які останки кому належали. Відомо, що згодом спосіб локальної прив'язки використовували Цицерон, Джордано Бруно та багато інших видатних людей.

    Отже, якщо в матеріалі, що заучується, мало внутрішніх зв'язків — подивіться навколо. Уявивши в пам'яті обстановку, в якій ви вчили матеріал, ви пригадаєте його, тому що одержані враження мають властивість відновлювати одне одного.

    ЯК ПОВТОРЮВАТИ?

    Що краще — ще раз прочитати текст чи спробувати переказати його своїми словами?

    В одному експерименті, присвяченому вивченню пам'яті, студентів поділитина три групи. У першій уривок тексту читали двічі й двічі переказували, у другій — тричі читали, один раз переказували, у третій — читали тільки раз і тричі переказали.

    Зміст тексту найкраще запам'ятали студенти третьої групи.

    Отже, переказ тексту своїми словами сприяє кращому його запам'ятовуванню, ніж багаторазове читання, оскільки це активна організована робота. Узагалі, будь-яка аналітична робота з текстом сприяє кращому його запам'ятовуванню. Це може бути перекомпонування матеріалу, знаходження парадоксальних формулювань для нього, залучення контрастного фону чи матеріалу.

    Групи доповідають, коментують, порівнюють із таким висновком: «Великий текст потрібно розбити не більше ніж на сім частин, пов'язати їх між собою, виділити опори (слова і думки, що стоять за ними) і завчити їх, повторюючи за наведеною схемою».



    Як правильно писати реферати?






    Як написати хороший реферат?






    Як правильно оформити реферат?