"ЦЕ ПОТРІБНО НЕ МЕРТВИМ
ЦЕ ПОТРІБНО ЖИВИМ..."

НАШІ ВЕТЕРАНИ

МАЦУЄВ
Микола Сергійович
(9.08.1913 - 9.11.1994)

Мацуєв Микола Сергійович народився у сім'ї колгоспника у с. Кам'янське Дніпропетровської області.

У 1929 році закінчив 8 класів школи і вступив на навчався у ФЗУ. Після навчання працював по отриманій спеціальності токарем по металу в паровозному депо на заводі ім. Дзержинського до 1936 року.

В 1937 році закінчив Металургійний інститут ім. Арсенічева та отримав звання Інженера металурга.

З 1937 р. по 1939 р. служив у лавах Радянської Армії, де отримав звання офіцера.

Після демобілізації із Радянської Армії працював у ФЗУ завода ім. газети Правда старшим токарем. При організації трудових резервів був переведений у ФЗУ при заводі ім. Дзержинського майстром в/н.

У роки Великої Вітчизняної війни, з 1941 по 1946 рр., воював у складі І-го Українського Фронту. Закінчив війну у Чехословакії старшим лейтенантом артилерії. За мужність і відвагу в боях Мацуєв Микола отримав Орден Червоної Зірки та Ордену Вітчизняної війни І-го ступеню. Також має багато інших нагород , у тому числі медаль за оборону Кавказу.

З 1946 року, після війни, працював у ФЗО при заводі ім. Дзержинського майстром в/н, з 1952 року працював старшим майстром. У 1958 році отримав посаду директора БУ №2, але в 1961 році по власному бажанню перейшов на посаду зам. директора з навчально-виробничої роботи в БУ №2, яке потім набуло назву МПТУ №24.

БАЛТАКСА
Ріва Мордухівна
(10.09.1927 – 2009)

Балтакса Ріва Мордухівна народилася в родині службовців у м. Кременчуг Полтавської області.

В 1930 році родина Балтаксів переїхала до Ленінграду, де служив батько. Там Ріва Мордухівна і отримала середню освіту.

У роки Великої Вітчизняної війни (1941 – 1945 рр.) знаходилась у м. Ленінграді. З 1942 року по вересень 1943 року працювала рахівником РЖУ №1 Жовтневого району, а з вересня 1943 року працювала медичною сестрою при госпіталі-лікарні ім. Урицького, де вступила і в 1945 року закінчила 3-х річну школу медичних сестер. Там і працювала до 1948 року.

У вересні 1948 року вступила в Ленінградський інститут "Іноземних мов" на англійське відділення.

В червні 1949 року вийшла заміж та виїхала до м. Дніпропетровська за місцем проживання чоловіка. А в 1950 році переїхала в м. Дніпродзержинськ.

В 1952 році була прийнята в Сталінський РК КП України на посаду зав. бібліотекою.

В 1955 році вступила і в 1960 році закінчила 5-ти річні курси іноземних мов – англійське відділення, після чого була прийнята в СОШРМ №8 на посаду викладача англійської мови.

З 1962 по 1967 рік навчалася у Дніпропетровському державному університеті ім. 300 р. воз'єднання України та Росії на історичному відділенні.

У 1973 році приступила до роботи у МПТУ №24 викладачем історії, де працювала до жовтня 1980 року.

Має державні нагороди:

Медаль "За оборону Ленинграда", VI – 1943 р.; Медаль "За доблестный и самоотверженный труд в период ВОВ", ІV- 1943 р.; Медаль "ХХ лет Победы в ВОВ", І – 1967 р.; Медаль "За доблестный труд в ознаменовании 100-летия со дня рождения В.И.Ленина"; Медаль "ХХХ лет Победы в ВОВ", ІV – 1970 р.; Медаль "Ветеран труда", ХІІ – 1986 р.; Медаль "ХХХХ лет Победы в ВОВ", 1985 р.; Медаль "250 лет со дня основания г. Ленинграда", 1986 р.; Медаль "70 лет Вооруженным Силам СССР", 1988 р.

ФАРТУШНИЙ
Андрій Андрійович
(1921 р.н.)

Колишній викладач фізичної культури.

Стаж роботи в системі ПТО 35 років.

Фронтовик. З 27 липня 1941 року й до Дня Перемоги захищав Батьківщину від німецько-фашистських загарбників.

З 1946 року працював старшим інструктором фізичного виховання в РУ №14, з 1951 року по 1981 рік був інструктором фізичного виховання в ПТУ №24.

Зарекомендував себе як досвідчений керівник фізичного виховання. Багато уваги приділяв зміцненню матеріально-технічної бази навчального закладу. З вихованцями проводив спартакіади, військово-патріотичні ігри, спортивні змагання. Вихованці Андрія Андрійовича неодноразово ставали призерами та переможцями спортивних змагань міського, обласного та Всеукраїнського рівнів.

Має державні нагороди:

    Орден Червоної Зірки
    Медаль «За бойові заслуги»
    Медаль «За перемогу над Німеччиною»
    Ювілейні медалі на честь перемоги у Великій Вітчизняній війні.